1. Словник української мови в 11 томах

вдумливість

ВДУ́МЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. вду́мливий 1.

Вдумливості йому тоді не вистачало (Коп., Лейтенанти, 1947, 205);

Критичні статті і висловлювання тов. Крупської говорили про вдумливість і чуйність друга і товариша (Літ. газ., 28.ІІ 1939, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вдумливість — вду́мливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вдумливість — -вості, ж. Властивість за знач. вдумливий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вдумливість — ВДУ́МЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. вду́мливий 1. Від матері засвоїв владні жести й пихатість у поведінці, від батька передалися йому допитливість і вдумливість – заповідалося на те, що з Мустафи справді виросте з часом гідний наступник трону (П. Словник української мови у 20 томах