вдягатися

ВДЯГА́ТИСЯ (УДЯГА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., ВДЯГТИ́СЯ (УДЯГТИ́СЯ) і ВДЯГНУ́ТИСЯ (УДЯГНУ́ТИСЯ), вдягну́ся, вдягне́шся; мин. ч. вдя́гся, ла́ся, ло́ся і вдягну́вся, лася, лося; док. Те саме, що одяга́тися.

— Добре. Ходімо. І Власов кинувся удягатись (Мирний, IV, 1955, 132);

Текля допомагала Юрі вдягатися на кухні (Смолич, II, 1958, 39);

[Командор:] А я прийшов до вашої господи, хотів спитати вас, в яке убрання ви маєте вдягтись для свого балу (Л. Укр., III, 1952, 342);

— Та я… ось удягнутись побіжу (Головко, І, 1957, 72).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вдягатися — вдяга́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вдягатися — (удягатися), -аюся, -аєшся, недок., вдягтися (удягтися) і вдягнутися (удягнутися), вдягнуся, вдягнешся; мин. ч. вдягся і вдягнувся, -лася, -лося; док. Те саме, що одягатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вдягатися — ВДЯГА́ТИСЯ (УДЯГА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., ВДЯГТИ́СЯ (УДЯГТИ́СЯ), ВДЯГНУ́ТИСЯ (УДЯГНУ́ТИСЯ), вдягну́ся, вдя́гнешся; мин. ч. вдя́гся, ла́ся, ло́ся і вдягну́вся, лася, лося; док. Те саме, що одяга́тися. – Добре. Ходімо. Словник української мови у 20 томах
  4. вдягатися — див. одягатися Словник синонімів Вусика
  5. вдягатися — ОДЯГА́ТИСЯ у що і без додатка (покривати себе яким-небудь одягом), УБИРА́ТИСЯ (ВБИРА́ТИСЯ), ВДЯГА́ТИСЯ (УДЯГА́ТИСЯ), ОДЯГА́ТИ, ОДІВА́ТИСЯ розм., ОДІВА́ТИ розм., ЗОДЯГА́ТИСЯ розм., РЯДИ́ТИСЯ ірон., ОБЛАЧА́ТИСЯ заст. Словник синонімів української мови