1. Словник української мови в 11 томах

вегетаційний

ВЕГЕТАЦІ́ЙНИЙ, а, е, бот. Стос. до вегетації.

Вегетаційні поливи.

∆ Вегетаці́йний пері́од — час життєдіяльності рослини, що починається від проростання насіння або пробудження весною (багаторічних) і закінчується з достиганням нового насіння.

Кукурудза має тривалий вегетаційний період і достигає порівняно пізно (Колг. Укр., 1, 1957, 11).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вегетаційний — вегетаці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вегетаційний — -а, -е, бот. Стос. до вегетації. Вегетаційні поливи. Вегетаційний період — час життєдіяльності рослини, що починається від проростання насіння або пробудження весною (багаторічних) і закінчується з достиганням нового насіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вегетаційний — ВЕГЕТАЦІ́ЙНИЙ, а, е. Стос. до вегетації. У багатьох рослин морфогенна здатність у культурі тканин обмежена періодом активного вегетаційного росту – збільшується під час бутонізації та цвітіння і знижується в період спокою (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. вегетаційний — вегетаці́йний той, що стосується вегетації; в. період – час життєдіяльності рослини, період її росту й розвитку; ¤ в. метод – метод дослідження життя рослин вирощуванням їх у посудинах з певним живильним субстратом (розчином, грунтом тощо)... Словник іншомовних слів Мельничука