1. Словник української мови в 11 томах

веленевий

ВЕЛЕ́НЕВИЙ, а, е. Прикм. до веле́нь.

Наполеон зітхнув, погляд його упав на папірець. На дебелий, веленевий, що прибув з Петербурга (Кочура, Зол. грамота, 1960, 178).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. веленевий — веле́невий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. веленевий — -а, -е. Прикм. до велень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. веленевий — ВЕЛЕ́НЕВИЙ, а, е. Вигот. із велені. Один екземпляр книги був особливим – веленевим і з золотим тисненням (із журн.). Словник української мови у 20 томах