вентиляція

ВЕНТИЛЯ́ЦІЯ, ї, ж.

1. Видалення зіпсованого повітря і заміна його свіжим у закритому приміщенні.

— Газ, — подумав він, — отруйний газ, слаба вентиляція (Кол., Терен.., 1959, 210);

При інкубації гусячих яєць вентиляція повинна бути краща, ніж для курячих яєць (Соц. твар., 2, 1956, 40).

2. Система приладів і пристроїв для провітрювання приміщення.

В цеху, де травили дріт, він домігся, щоб зробили вентиляцію (Бойч., Молодість, 1949, 320);

Наші метрополітени забезпечені на всьому шляху потужною штучною вентиляцією (Наука.., 4, 1958, 15).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вентиляція — вентиля́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вентиляція — Вентиляция — ventilation, circulation — Lüftung, Ventilation — регулювання повітрообміну в приміщенні, шахті, кар’єрі тощо. Є вентиляція витяжна і припливна, природна і штучна, місцева і загальнообмінна. Гірничий енциклопедичний словник
  3. вентиляція — -ї, ж. 1》 Видалення зіпсованого повітря і заміна його свіжим у закритому приміщенні. 2》 Система приладів і пристроїв для провітрювання приміщення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вентиляція — Провітра Словник чужослів Павло Штепа
  5. вентиляція — ВЕНТИЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. 1. Провітрювання приміщення за допомогою спеціальних приладів і пристроїв. Навкруги вічна чорна ніч шахти. Вугляний пил стояв у повітрі. Десь глухо бахкали двері, що ними регулювали вентиляцію (Ю. Словник української мови у 20 томах
  6. вентиляція — вентиля́ція (від лат. ventilatio – провітрювання) регулювання повітрообміну в приміщенні. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. вентиляція — ВЕНТИЛЯ́ЦІЯ (система приладів і пристроїв для провітрювання приміщення), ПРО́ДУВ, ВИ́ТЯЖКА. — Слухай, а там у вас є вентиляція? Сташка не розуміла навіть значення цього слова. — Не розумієш?... Словник синонімів української мови
  8. вентиляція — Вентиля́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)