верб’я
ВЕ́РБ’Я, я, с., збірн., рідко. Верби.
◊ Ве́рб’я золоте́ росте́ — те саме, що Ве́рби золоті́ росту́ть ( див. верба́).
Куди не повернешся — золоте верб’я росте (Номис, 1864, № 3130).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
ВЕ́РБ’Я, я, с., збірн., рідко. Верби.
◊ Ве́рб’я золоте́ росте́ — те саме, що Ве́рби золоті́ росту́ть ( див. верба́).
Куди не повернешся — золоте верб’я росте (Номис, 1864, № 3130).