1. Словник української мови в 11 томах

версифікаційний

ВЕРСИФІКАЦІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до версифіка́ція.

В основі Шевченкової ритміки лежить версифікаційна форма української народної пісні (Іст. укр. літ., І, 1954, 220).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. версифікаційний — версифікаці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. версифікаційний — -а, -е. Стос. до версифікації, пов'язаний із мистецтвом писання віршів. Версифікаційна культура. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. версифікаційний — ВЕРСИФІКАЦІ́ЙНИЙ, а, е, літ. Стос. до версифікації. Засвоївши вітчизняні та світові традиції, Є. Маланюк створив неповторний художній світ ідей та образів, на новий щабель підніс версифікаційну культуру, ставши “імператором залізних строф” (з наук.-попул. Словник української мови у 20 томах
  4. версифікаційний — Версифікаці́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)