1. Словник української мови в 11 томах

вершляг

ВЕРШЛЯ́Г, а́, ч., заст. Великий важкий молот для кування металу, роздрібнення каменю і т. ін.

Дядько Тимоха був коваль, і дві його здоровенні жилаві руки з засуканими рукавами щодня, як пірцем, повертали й гупали важким півпудовим вершлягом по залізному ковадлу (Гр., І, 1963, 283);

*Образно. І мова, що в катів під вершлягом була, Міцною зробиться, як криця (Сам., І, 1958, 96).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вершляг — вершля́г іменник чоловічого роду великий молот рідко Орфографічний словник української мови
  2. вершляг — -а, ч., заст. Великий важкий молот для кування металу, роздрібнення каменю і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вершляг — Молот (тяжкий) Словник чужослів Павло Штепа
  4. вершляг — ВЕРШЛЯ́Г, а́, ч., заст. Великий важкий молот для кування металу, роздрібнення каменю і т. ін. Дядько Тимоха був коваль, і дві його здоровенні жилаві руки із засуканими рукавами щодня .. Словник української мови у 20 томах
  5. вершляг — МОЛОТО́К (ручне знаряддя ударної дії — металевий або дерев'яний брусок, насаджений під прямим кутом на держак), ОБУ́ШО́К розм., КЛЕПА́Ч діал., КЛЕВЕ́ЦЬ діал.; МО́ЛОТ, ОБУ́Х, БАЛДА́ розм., ВЕРШЛЯ́Г заст. Словник синонімів української мови
  6. вершляг — Вершляг, -га м. Молоть. (Коваль) і каже: Ну, я нагрію кліщі, а ти бери вершляг. Мнж. 124. Вершляг хоч шклянку розбиває, та штуку з криці вигинає. Греб. 322. Словник української мови Грінченка