веселчастий
ВЕСЕ́ЛЧАСТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що весе́лковий 1.
*Образно. Сівба й любов, жнива і полювання Сплелися у веселчастий вінок (Рильський, І, 1956, 315).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- веселчастий — ВЕСЕ́ЛЧАСТИЙ див. веселча́ний. Словник української мови у 20 томах