1. Словник української мови в 11 томах

веснянкуватий

ВЕСНЯНКУВА́ТИЙ, а, е. Укритий веснянками.

Загоріле від сонця, веснянкувате обличчя Данька було зажурене (Цюпа, Три явори, 1958, 28);

Крок за кроком [Козаков] посувався вгору, хапаючись за колючі кущі шкарубкими, веснянкуватими руками (Гончар, III, 1959, 107);

// Який має веснянки.

Моя сусідка, веснянкувата дівчина з червоненьким носиком, ..довбала нігтем свіжопофарбований стіл (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 98).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. веснянкуватий — веснянкува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. веснянкуватий — -а, -е. Укритий веснянками. || Який має веснянки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. веснянкуватий — Ластовинний Словник чужослів Павло Штепа
  4. веснянкуватий — ВЕСНЯНКУВА́ТИЙ, а, е. Укритий веснянками; з веснянками. Моя сусідка, веснянкувата дівчина з червоненьким носиком, .. довбала нігтем свіжопофарбований стіл (М. Чабанівський); Загоріле від сонця, веснянкувате обличчя Данька було зажурене (І. Словник української мови у 20 томах
  5. веснянкуватий — див. плямистий; рябий Словник синонімів Вусика
  6. веснянкуватий — ВЕСНЯНКУВА́ТИЙ (укритий веснянками; який має веснянки), ЛАСТОВИ́НЧАТИЙ, РЯБИ́Й, ПЛЯМИ́СТИЙ, ЛАСТА́ТИЙ розм., РУДИ́Й розм. рідше, КОНОПЛЯ́СТИЙ діал., ПІГА́НИСТИЙ діал. Над'їхав з морозивом у візочку хлопець.. Словник синонімів української мови
  7. веснянкуватий — Веснянкува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. веснянкуватий — Веснянкуватий, -а, -е Покрытый веснушками, веснущатый. Уман. І. 71. Словник української мови Грінченка