вибалочок
ВИ́БАЛОЧОК, чка, ч. Зменш. до ви́балок.
Он у вибалочку затишний гайок (Коп., Земля.., 1957, 33);
Кудря озирнувся на широкий луг.. Спинив зір на зеленавій паші у вузькому вибалочку (Ле, Ю. Кудря, 1956, 14).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вибалочок — ви́балочок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- вибалочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до вибалок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вибалочок — ВИ́БАЛОЧОК, чка, ч. Зменш. до ви́балок. Он у вибалочку затишний гайок (О. Копиленко); Кудря озирнувся на широкий луг .. Спинив зір на зеленавій паші у вузькому вибалочку (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах