вибалочок

ВИ́БАЛОЧОК, чка, ч. Зменш. до ви́балок.

Он у вибалочку затишний гайок (Коп., Земля.., 1957, 33);

Кудря озирнувся на широкий луг.. Спинив зір на зеленавій паші у вузькому вибалочку (Ле, Ю. Кудря, 1956, 14).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибалочок — ви́балочок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вибалочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до вибалок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибалочок — ВИ́БАЛОЧОК, чка, ч. Зменш. до ви́балок. Он у вибалочку затишний гайок (О. Копиленко); Кудря озирнувся на широкий луг .. Спинив зір на зеленавій паші у вузькому вибалочку (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах