вибасовувати

ВИБАСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́БАСУВАТИ, ую, уєш, док.

1. Раз у раз басувати; басуючи, бігти (про коней);

// Виїжджати на коні, що басує.

Врешті Карпо Кирилович скочив у сідло, вибасував наперед (Мушк., Чорний хліб, 1960, 68).

2. перен. Бігати підскакуючи, стрибати (про дітей).

На узбіччі дороги виладнувалася верхи на палицях дітвора, завидькувато гляділа Дорошеві вслід.. Вони [діти] притихли, доки він проїхав, а потім з гиканням та іржанням понеслися по дорозі, вибасовуючи та прикевкуючи, як справжні жеребчики (Тют., Вир, 1960, 194).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибасовувати — вибасо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вибасовувати — -ую, -уєш, недок., вибасувати, -ую, -уєш, док. 1》 Раз у раз басувати; басуючи, бігти (про коней). || Виїжджати на коні, що басує. 2》 перен. Бігати підскакуючи, стрибати (про дітей). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибасовувати — ВИБАСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́БАСУВАТИ, ую, уєш, док. 1. Раз у раз басувати; басуючи, бігти (про коней). А він [жеребець] вибасовує та ногами витьохкує, годі втримати (Григорій Тютюнник); // Виїжджати на коні, що басує. Словник української мови у 20 томах
  4. вибасовувати — див. перелюбствувати Словник синонімів Вусика
  5. вибасовувати — ГАРЦЮВА́ТИ (про коней — грайливо бігти або тупцювати, підскакувати на місці), БАСУВА́ТИ, ГРА́ТИ, ВИГРАВА́ТИ, ВИБАСО́ВУВАТИ, ГЕРЦЮВА́ТИ діал.; ГОПЦЮВА́ТИ розм. (підскакувати). Гарцюють коні, стають дибки, крешуть підковами брук (П. Словник синонімів української мови