1. Словник української мови в 11 томах

вибехкати

ВИ́БЕХКАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Зробити, збудувати що-небудь дуже велике, високе.

Звертаючись до Коваліва, сказав [дід] старечим тремтячим голосом: — Яке вибехкали! Просто не впізнаю Очеретянки (Чаб., Тече вода.., 1961, 109);

Правда, балакун він був непоганий і про себе дбав неабияк. Має добру хату. І поруч з нею другу вибехкав: справжні тобі хороми (Рад. Укр., 21.XII 1960, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибехкати — ви́бехкати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. вибехкати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Зробити, збудувати що-небудь дуже велике, високе. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибехкати — ВИ́БЕХКАТИ, аю, аєш, док., що, розм. Зробити, збудувати що-небудь дуже велике, високе. Звертаючись до Коваліва, сказав [дід] старечим тремтячим голосом: – Яке вибехкали! Просто не впізнаю Очеретянки (М. Словник української мови у 20 томах
  4. вибехкати — СПОРУДИ́ТИ (зробити якусь споруду, збудувати що-небудь, перев. великих розмірів або складне), ВИ́БУДУВАТИ, ВИ́ВЕСТИ, ВИ́ГНАТИ, ЗВЕСТИ́, ВИ́БЕХКАТИ розм., ДВИГОНУ́ТИ розм., ВІДБУ́ХАТИ фам. — Недок. Словник синонімів української мови