1. Словник української мови в 11 томах

вибештувати

ВИ́БЕШТУВАТИ, ую, уєш, док., перех., діал. Вилаяти.

Вибештував, буде з його (Номис, 1864, № 3804);

З великої досади вибештували вони добре своякиню, що невтішно ридала (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 262).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибештувати — ви́бештувати дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. вибештувати — -ую, -уєш, док., перех., діал. Вилаяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибештувати — ВИ́БЕШТУВАТИ, ую, уєш, док., кого і без дод., діал. Вилаяти. Вибештував, буде з його [нього] (Номис); З великої досади вибештували вони добре своякиню, що невтішно ридала (М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо). Словник української мови у 20 томах
  4. вибештувати — див. лаяти Словник синонімів Вусика
  5. вибештувати — ЛА́ЯТИ (різкими словами висловлювати осуд, докори), СВАРИ́ТИ, ЛА́ЯТИСЯ, СВАРИ́ТИСЯ, КАРТА́ТИ, ГА́НИТИ, ГРОМИ́ТИ, РОЗНО́СИТИ підсил., КЛЯ́СТИ́ розм., ВІДЧИ́ТУВАТИ розм., ЧИ́СТИТИ розм., ГРІ́ТИ розм., ШПЕ́ТИТИ розм., ГРИ́ЗТИ розм., НАБИРА́ТИ розм. Словник синонімів української мови