1. Словник української мови в 11 томах

вибиваний

ВИБИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до вибива́ти.

Ведмідь скакав, і хмарами пливла під сонцем персть, вибивана ногами (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 76).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибиваний — виби́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вибиваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. і теп. ч. до вибивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибиваний — ВИБИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до вибива́ти. Ведмідь скакав, і хмарами пливла під сонцем персть, вибивана ногами (М. Драй-Хмара). Словник української мови у 20 томах