вибльовувати
ВИБЛЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Блюючи, вивергати, викидати з себе.
*Образно. Фашистська гидь пожерла совість, право. Та прийде час — і виблює криваво і побіжить — як та собака — згинці… Борітеся, братове-українці! (Тич., II, 1957, 92).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вибльовувати — вибльо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вибльовувати — -ую, -уєш, недок., виблювати, -юю, -юєш, док., перех. Блюючи, вивергати, викидати з себе. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вибльовувати — ВИБЛЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, док., що і без прям. дод. Блюючи, вивергати, викидати з себе. Мені хотілося ригати. Побігла в туалет і довго-довго вибльовувала із себе сніданок (Л. Словник української мови у 20 томах