1. Словник української мови в 11 томах

виболілий

ВИ́БОЛІЛИЙ, а, е, діал. Дієпр. акт. мин. ч. до ви́боліти.

Коли вступила в село Червона Армія і ми вийшли з клятого сховища, то усі дивувалися, як це ще тримається святий дух в моєму скаліченому, виболілому до кісток тілі (Логв., Давні рани, 1961, 98);

Осіння ніч довга-предовга, але вона пролетіла для Охріма як одна година, дарма що кашель не зважав на гостя і продовжував клекотіти у виболілих грудях (Речм., Весн. грози, 1961, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виболілий — ви́болілий дієприкметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. виболілий — -а, -е, діал. Дієприкм. акт. мин. ч. до виболіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виболілий — ВИ́БОЛІЛИЙ, а, е. 1. Знесилений від хвороби, слабкий, немічний. Осіння ніч довга-предовга, але вона пролетіла для Охріма як одна година, дарма що кашель не зважав на гостя і продовжував клекотіти у виболілих грудях (В. Речмедін). Словник української мови у 20 томах