1. Словник української мови в 11 томах

вибоїнка

ВИБО́ЇНКА, и, ж. Зменш. до вибо́їна.

Ногою вдарив [Терентій] по вибоїнці біля порога, де за повір’ям закопувались злидні (Стельмах, Хліб.., 1959, 184).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибоїнка — вибо́їнка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вибоїнка — -и, ж. Зменш. до вибоїна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибоїнка — ВИБО́ЇНКА, и, ж. Зменш. до вибо́їна. Ногою вдарив [Терентій] по вибоїнці біля порога, де за повір'ям закопувались злидні (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах