вибранець
ВИБРА́НЕЦЬ, нця, ч., рідко.
1. Особа, вибрана для виконання яких-небудь обов’язків.
Величезна купа народу звернула на вулицю Коперніка, а звідси на вулицю Оссолінських, де жив новий вибранець народу (Фр., III, 1950, 311);
// Той, хто вибраний як дружина, коханий;
// Улюбленець.
Вибранець долі.
2. Людина, яка визначається талантом, обдарованістю, здатністю зробити те, що іншим не під силу.
Відбути практику при інституті експериментальної хірургії щастить тільки одиницям, вибранцям, найбільше талановитим (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 142).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вибранець — вибра́нець іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- вибранець — -нця, ч., рідко. Те саме, що обранець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вибранець — ВИБРА́НЕЦЬ, нця, ч., рідко. 1. Особа, вибрана для виконання яких-небудь обов'язків; обранець. Величезна купа народу звернула на вулицю Коперника, а звідси – на вулицю Оссолінських, де жив новий вибранець народу (І. Словник української мови у 20 томах
- вибранець — ОБРА́НЕЦЬ (особа, яку обрано для виконання яких-небудь обов'язків; той, хто вибраний як коханий, друг життя; людина, яка відзначається більшим талантом, обдарованістю, ніж інші), ВИБРА́НЕЦЬ, О́БРАНИЙ перев. мн. (для виконання чогось). Словник синонімів української мови