1. Словник української мови в 11 томах

виброджений

ВИ́БРОДЖЕНИЙ¹, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́бродити¹.

2. у знач. прикм. Старий, виношений (про одяг, взуття).

В руках несла Катря.. великі чоловічі старі виброджені чоботи (Головко, II, 1957, 373).

ВИ́БРОДЖЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́бродити².

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виброджений — ви́броджений 1 дієприкметник виходжений розм. ви́броджений 2 дієприкметник доброджений до кінця Орфографічний словник української мови
  2. виброджений — I -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до вибродити I. 2》 у знач. прикм. Старий, виношений (про одяг, взуття). II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вибродити II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виброджений — ВИ́БРОДЖЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до ви́бродити². У діжу з вибродженою опарою додають воду, сіль, інші продукти за рецептом і місять тісто протягом 7–10 хвилин (з навч. літ.); Добре виброджене пиво. ВИ́БРОДЖЕНИЙ², а, е, розм. Дієпр. пас. до ви́бродити¹. Словник української мови у 20 томах