1. Словник української мови в 11 томах

вибруковувати

ВИБРУКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́БРУКУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Вимощувати, викладати каменем і т. ін. дорогу.

— Чому б не вибрати оте каміння .. і не збити його докупи, вибрукувавши шлях? — майнула химерна думка у Ремо (Досв., Гюлле, 1961, 58).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибруковувати — вибруко́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вибруковувати — -ую, -уєш, недок., вибрукувати, -ую, -уєш, док., перех. Вимощувати, викладати каменем і т. ін. дорогу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибруковувати — ВИБРУКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́БРУКУВАТИ, ую, уєш, док., що. Вимощувати, викладати каменем, плиткою і т. ін. дорогу, шлях. – Чому б не вибрати оте каміння .. і не збити його докупи, вибрукувавши шлях? – майнула химерна думка у Ремо (Олесь Досвітній). Словник української мови у 20 томах
  4. вибруковувати — див. мостити Словник синонімів Вусика
  5. вибруковувати — БРУКУВА́ТИ (суцільно покривати каменем — дорогу, майдан і т. ін.), ВИБРУКО́ВУВАТИ, МОСТИ́ТИ, ВИМО́ЩУВАТИ. — Док.: забрукува́ти, ви́брукувати, ви́мостити. Вчора Петро проходив колгоспним двором і бачив, що брукували шлях (І. Чендей). Словник синонімів української мови