вибілюючий
ВИБІ́ЛЮЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до вибі́лювати 1, 2.
∆ Вибі́люючі гли́ни — глини, які мають властивість вбирати жири, смоли, пігменти, слиз.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вибілюючий — вибі́люючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- вибілюючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до вибілювати. Великий тлумачний словник сучасної мови