1. Словник української мови в 11 томах

вибірник

ВИБІРНИ́К, а́, ч. Робітник, який вибирає що-небудь з чогось.

На шахті імені Абакумова породу вручну не вибирають, просто ліквідовано професію вибірників (Рад. Укр., 21.V 1961, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибірник — вибірни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вибірник — -а, ч. Робітник, який вибирає що-небудь із чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибірник — ВИБІРНИ́К, а́, ч. Робітник, який вибирає що-небудь із чогось. Вибірник фарфорових, фаянсових та керамічних виробів. Словник української мови у 20 томах