1. Словник української мови в 11 томах

виважений

ВИ́ВАЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́важити.

Далі одно по одному загули з громади інші голоси, кидаючи виважені й стримані слова мужицького, грубого та гарячого доймаючого жалю (Вас., II, 1959, 108);

— Може ти чув, хто палив панські стоги? — Не чув. — ..Так може зараз почуєш! — з усієї сили лупонув виваженою рукою у вухо (Стельмах, Хліб.., 1959, 475).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виважений — ви́важений 1 дієприкметник від: ви́важити ви́важений 2 прикметник обережний, поміркований Орфографічний словник української мови
  2. виважений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виважити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виважений — ВИ́ВАЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́важити. Весь день, аж до повернення у табір, світив кожному отой кусень виваженого хліба (А. Дімаров); Далі одно по одному загули з громади інші голоси, кидаючи виважені й стримані слова мужицького... Словник української мови у 20 томах
  4. виважений — див. вихований Словник синонімів Вусика
  5. виважений — Ви́важений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)