1. Словник української мови в 11 томах

виваляний

ВИ́ВАЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́валяти.

— І ходять же такі поміж людей не биті, не запльовані на кожному кроці, не виваляні в багні на людське посміховище! — думалось Юркові (Козл., Ю. Крук, 1957, 378).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виваляний — ви́валяний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. виваляний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виваляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виваляний — ВИ́ВАЛЯНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до ви́валяти. – І ходять же такі поміж людей не биті, не запльовані на кожному кроці, не виваляні в багні на людське посміховище! – думалось Юркові (П. Козланюк); Трясовина невблаганно й хутко засмоктувала мисливця .. Словник української мови у 20 томах