1. Словник української мови в 11 томах

вививати

ВИВИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ВИНУТИ, ну, неш, док., перех., заст.

1. Виймати що-небудь, розгортаючи те, у що предмет був загорнутий.

Як з платка вивинув (Номис, 1864, № 10817);

*Образно. Він вивинув з-під ковдри свою довгу фігуру з червоним од кашлю й холоду носом і почав одягатися (Коцюб., II, 1955, 434).

2. тільки док. Вивихнути.

Хто кого мине, най ногу вивине (Номис, 1864, № 11 568).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вививати — вивива́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. вививати — -аю, -аєш, недок., вивинути, -ну, -неш, док., перех., заст. 1》 Виймати що-небудь, розгортаючи те, у що предмет був загорнутий. 2》 тільки док. Вивихнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вививати — ВИВИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ВИНУТИ, ну, неш, док., що, заст. 1. Виймати що-небудь, розгортаючи те, у що предмет був загорнутий. * Образно. Він вивинув з-під ковдри свою довгу фігуру з червоним од кашлю й холоду носом і почав одягатися (М. Словник української мови у 20 томах