вивільнити
ВИ́ВІЛЬНИТИ див. виві́льнювати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вивільнити — ви́вільнити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- вивільнити — див. вивільнювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вивільнити — ВИ́ВІЛЬНИТИ див. виві́льнювати. Словник української мови у 20 томах
- вивільнити — I. ЗВІЛЬНЯ́ТИ (кого-небудь з-під арешту, з в'язниці, від якоїсь залежності і т. ін.; давати волю), ВИПУСКА́ТИ, ВІДПУСКА́ТИ, ПОЗБАВЛЯ́ТИ (від чогось небажаного); ВИВІ́ЛЬНЮВАТИ, ВИВІЛЬНЯ́ТИ, ЕМАНСИПУВА́ТИ книжн. (від якоїсь залежності). — Док. Словник синонімів української мови