1. Словник української мови в 11 томах

вивільняти

ВИВІЛЬНЯ́ТИ див. виві́льнювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вивільняти — вивільня́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вивільняти — див. вивільнювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вивільняти — ВИВІЛЬНЯ́ТИ див. виві́льнювати. Словник української мови у 20 томах
  4. вивільняти — I. ЗВІЛЬНЯ́ТИ (кого-небудь з-під арешту, з в'язниці, від якоїсь залежності і т. ін.; давати волю), ВИПУСКА́ТИ, ВІДПУСКА́ТИ, ПОЗБАВЛЯ́ТИ (від чогось небажаного); ВИВІ́ЛЬНЮВАТИ, ВИВІЛЬНЯ́ТИ, ЕМАНСИПУВА́ТИ книжн. (від якоїсь залежності). — Док. Словник синонімів української мови