вивірений
ВИ́ВІРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́вірити.
Прокурор знову взявся до роботи і до кінця робочого дня працював діловито й точно, як добре злагоджена і вивірена машина (Собко, Справа.., 1959, 175);
Здаля.. можна було помітити точні, добре вивірені й виміряні рухи [робітників] (Смолич, І, 1958, 75).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вивірений — ви́вірений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- вивірений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вивірити. || вивірено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вивірений — ВИ́ВІРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́вірити. Здаля .. можна було помітити точні, добре вивірені й виміряні рухи [робітників] (Ю. Смолич); Прокурор знову взявся до роботи і до кінця робочого дня працював діловито й точно... Словник української мови у 20 томах
- вивірений — НАДІ́ЙНИЙ (про людину — який викликає повне довір'я, на якого можна покластися; про те, що виправдовує себе, чому можна довіритися), ПЕ́ВНИЙ, ВІ́РНИЙ, ВИ́ПРОБУВАНИЙ, ПЕРЕВІ́РЕНИЙ, ВИ́ВІРЕНИЙ (який виправдав себе на ділі). Словник синонімів української мови
- вивірений — Ви́вірений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)