1. Словник української мови в 11 томах

вивішений

ВИ́ВІШЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́вісити.

Рушниця його на посміх та острах, як опудало, вивішена була в казихані [управі] (Ле, Міжгір’я, 1953, 93).

ВИ́ВІШЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́вішити.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вивішений — ви́вішений 1 дієприкметник поміщений назовні ви́вішений 2 дієприкметник позначений віхами Орфографічний словник української мови
  2. вивішений — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вивісити. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вивішити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вивішений — ВИ́ВІШЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до ви́вісити. Рушниця його на посміх та острах, як опудало, вивішена була в казихані [управі] (Іван Ле); Швейк і його конвоїр зустрілися з натовпом людей, які юрмилися біля вивішеного оголошення (С. Масляк, пер. з тв. Словник української мови у 20 томах