1. Словник української мови в 11 томах

вигвинтити

ВИ́ГВИНТИТИ див. вигви́нчувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигвинтити — ви́гвинтити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вигвинтити — див. вигвинчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вигвинтити — ВИ́ГВИНТИТИ див. вигви́нчувати. Словник української мови у 20 томах
  4. вигвинтити — ВИКРУ́ЧУВАТИ (повертаючи по гвинтовій різьбі, знімати, виймати що-небудь укручене, загвинчене), ВІДКРУ́ЧУВАТИ, ВИГВИ́НЧУВАТИ, ВІДГВИ́НЧУВАТИ, РОЗКРУ́ЧУВАТИ, ВИВІ́РЧУВАТИ, ВІДВІ́РЧУВАТИ рідко, ВІДШРУБО́ВУВАТИ рідко, ВИШРУБО́ВУВАТИ рідко. — Док. Словник синонімів української мови