1. Словник української мови в 11 томах

вигладжувати

ВИГЛА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ГЛАДИТИ, джу, диш, док., перех.

1. Робити поверхню чого-небудь рівною, гладкою, усуваючи нерівності, виступи, шорсткість.

Вигладжує [Констанцій] навосковані таблиці і загострює стиля (паличку до писання) (Л. Укр., III, 1952, 270);

Богдан ще приязніше подивився на старшину з гострою, неголеною бородою, яку той зрідка вигладжував жменею (Ле, Хмельницький, І, 1957, 279);

Підмазати, думаєте, долівки не зуміє [Оленка]? Вигладить, виведе, жовтою смугою коло печі підведе, любо глянути (Горд., II, 1959, 22).

2. Те саме, що випрасо́вувати.

Оксана старанно вигладжує білу сорочку (Шиян, Вибр., 1947, 315);

— Розклади зараз, таки зараз, вогонь та постав до вогню залізка, та вигладь нам сукні (Н.-Лев., II, 1956, 71).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигладжувати — вигла́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вигладжувати — -ую, -уєш, недок., вигладити, -джу, -диш, док., перех. 1》 Робити поверхню чого-небудь рівною, гладкою, усуваючи нерівності, виступи, шорсткість. 2》 Те саме, що випрасовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вигладжувати — ВИГЛА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ГЛАДИТИ, джу, диш, док., що. 1. Робити поверхню чого-небудь рівною, гладкою, усуваючи нерівності, виступи, шорсткість. Словник української мови у 20 томах
  4. вигладжувати — ВИРІ́ВНЮВАТИ (робити що-небудь рівним, без заглибин, виступів і т. ін.), РОЗРІ́ВНЮВАТИ, ЗРІ́ВНЮВАТИ, РІВНЯ́ТИ, ВИГЛА́ДЖУВАТИ, ПРИГЛА́ДЖУВАТИ, РОЗГЛА́ДЖУВАТИ, ЗАГЛА́ДЖУВАТИ, ЗГЛА́ДЖУВАТИ рідше, ВИСТРУ́ГУВАТИ, НІВЕЛЮВА́ТИ, ПІДРІ́ВНЮВАТИ (злегка, мало)... Словник синонімів української мови
  5. вигладжувати — Вигла́джувати, -джую, -джуєш; ви́гладити, -джу, -диш; ви́гладь, -дьмо, -дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)