вигодовувати
ВИГОДО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ГОДУВАТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Годуючи, вирощувати кого-, що-небудь.
[Явдоха:] Є такі черв’яки, котрих вигодовують листям шовковиці (Кроп., II, 1958, 453);
Я знав — на цих землях колись збирав урожай та вигодовував худобу приміський радгосп (Збан., Єдина, 1959, 276);
// Годуючи, вирощувати, виховувати дітей.
Своїми невсипущими руками виношувала, вигодовувала, обпирала й обшивала своїх дітей (Чорн., Пісні.., 1958, 85);
Викохав вас [дітей], вигодував, Виросли чималі (Шевч., І, 1951, 80);
*Образно. Мова — наша зброя, якою ми служимо народові, що нас породив, вигодував і виховав (Рильський, III, 1956, 80).
2. тільки док. Витратити на корм; згодувати.
Попереду треба те сіно вигодувати, а тоді вже й друге давати (Сл. Гр.).
Значення в інших словниках
- вигодовувати — вигодо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вигодовувати — -ую, -уєш, недок., вигодувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Годуючи, вирощувати кого-, що-небудь. || Годуючи, вирощувати, виховувати дітей. 2》 тільки док. Витратити на корм; згодувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вигодовувати — ВИГОДО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ГОДУВАТИ, ую, уєш, док. 1. кого, що. Годуючи, вирощувати кого-, що-небудь. [Явдоха:] Є такі черв'яки, котрих вигодовують листям шовковиці (М. Словник української мови у 20 томах
- вигодовувати — ВИРО́ЩУВАТИ (дбайливо доглядаючи, сприяти ростові кого-, чого-небудь), РОЗВО́ДИТИ, КУЛЬТИВУВА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ВИХО́ДЖУВАТИ, ЗРО́ЩУВАТИ, ВИРОСТА́ТИ рідше, ВИРОЩА́ТИ рідко, ВИКО́ХУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, ПЕ́СТИ́ТИ, КОХА́ТИ, ПЕ́СТУВАТИ, ЛЕЛІ́ЯТИ... Словник синонімів української мови
- вигодовувати — Вигодо́вувати, -до́вую, -до́вуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)