1. Словник української мови в 11 томах

вигорнутий

ВИ́ГОРНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́горнути.

Ілько набрав перші санки вигорнутого із врубу вугілля (Панч, І, 1956, 392).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигорнутий — ви́горнутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вигорнутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вигорнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вигорнутий — ВИ́ГОРНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́горнути. Ілько набрав перші санки вигорнутого із врубу вугілля (П. Панч); // ви́горнуто, безос. пред. З печі попіл вигорнуто на припік (Є. Гуцало). Словник української мови у 20 томах