вигупувати
ВИГУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок. Раз у раз гупати.
В сінях Мар’ян довго вигупує чоботиськами, обтрушує сніг, потім іде за вчителем через єдиний клас до невеличкої кімнати (Стельмах, Хліб.., 1959, 187).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вигупувати — вигу́пувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вигупувати — ВИГУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок. Раз у раз гупати. В сінях Мар'ян довго вигупує чоботиськами, обтрушує сніг, потім іде за вчителем через єдиний клас до невеличкої кімнати (М. Стельмах); Завезе [селянин зерно] до садиби, до клуні та й вигупує ціпом до нового року (А. Дімаров). Словник української мови у 20 томах
- вигупувати — див. танцювати Словник синонімів Вусика