виделочка
ВИДЕ́ЛОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до виде́лка.
От і знайшла [баба] одну [кісточку], точнісінько як виделочка, і навчила Уласовича, що з нею робити (Кв.-Осн., II, 1956, 203).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виделочка — виде́лочка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- виделочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до виделка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виделочка — ВИДЕ́ЛОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до виде́лка. От і знайшла [баба] одну [кісточку], точнісінько як виделочка, і навчила Уласовича, що з нею робити (Г. Квітка-Основ'яненко); Тодорка так і застала його над мискою з варениками. – Виделочку, – сказав він, ковтаючи слинку, і підсів до столу (Б. Харчук). Словник української мови у 20 томах
- виделочка — див. виделка Словник синонімів Вусика