видих
ВИ́ДИХ, у, ч. Одноразове виштовхування з легенів повітря, набраного під час вдиху.
Од видиху ледь ворушилися чорні вуса (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 141);
Вимірювання обводу грудної клітки треба провадити.. у стані спокійного дихання, вдиху і видиху (Шк. гігієна, 1954, 45).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- видих — ви́дих іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- видих — -у, ч. Одноразове виштовхування з легенів повітря, набраного під час вдиху. Вільний видих. Великий тлумачний словник сучасної мови
- видих — ВИ́ДИХ, у, ч. Кожне окреме виштовхування повітря з легенів при диханні; протилежне вдих. Вранці я бачив, як Тарас на своєму балконі займався фізкультурою. Словник української мови у 20 томах