1. Словник української мови в 11 томах

виднокрай

ВИДНОКРА́Й, ю, ч., поет. Обрій, горизонт.

І сонця сніп тугий лежить на виднокраї, І місяць поле креслить череслом (Мал., II, 1956, 388);

Після чорної бурі.. степ вбереться аж до виднокраїв в дикі тюльпани (Гончар, Тронка, 1963, 104).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виднокрай — виднокра́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. виднокрай — -ю, ч., поет. Обрій, горизонт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виднокрай — ВИДНОКРА́Й, ю, ч., поет. Те саме, що видноко́ло 1. І сонця сніп тугий лежить на виднокраї, І місяць поле креслить череслом (А. Малишко); Після чорної бурі .. степ вбереться аж до виднокраїв в дикі тюльпани (О. Гончар); Хмара, наче піп, від виднокраю зупинилась слізно на городах (М. Вінграновський). Словник української мови у 20 томах
  4. виднокрай — див. обрій Словник синонімів Вусика
  5. виднокрай — ГОРИЗО́НТ (видимий на відкритій місцевості простір), О́БРІЙ, КРУГОВИ́Д, О́ВИД рідше, ВИДНОКО́ЛО (ВИНОКО́ЛО рідше) поет., ВИДНОКРА́Й поет., ВИДНОКРУ́Г поет., ВИДНОКІ́Л поет. Словник синонімів української мови