видувний

ВИДУВНИ́Й, а́, е́. Зробл. способом дуття.

Видувний посуд;

// техн. Пов’язаний з дуттям.

Видувний вентиль.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видувний — видувни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. видувний — -а, -е. Зробл. способом дуття. Видувний посуд. || тех. Пов'язаний з дуттям. Видувний вентиль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. видувний — ВИДУВНИ́Й, а́, е́, техн. Зроблений способом дуття. Буде задіяна нова машина для розширення виробництва видувної упаковки місткістю 100–1000 мл для харчових продуктів і побутової хімії (з Інтернету); // Пов'язаний із дуттям. У І ст. Словник української мови у 20 томах