1. Словник української мови в 11 томах

вижирати

ВИЖИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ЖЕРТИ, ру, реш; мин. ч. ви́жер, ла, ло; док., перех., вульг. З’їдати все, без залишку.

*Образно. Уста мої заціпило морозом, А серце в мене вижерла гадюка (Фр., XI, 1952, 298).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вижирати — вижира́ти дієслово недоконаного виду вульг. Орфографічний словник української мови
  2. вижирати — -аю, -аєш, недок., вижерти, -ру, -реш; мин. ч. вижер, -ла, -ло; док., перех., вульг. З'їдати все, без залишку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вижирати — ВИЖИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ЖЕРТИ, ру, реш; мин. ч. ви́жер, ла, ло; док., що, вульг. З'їдати все, без залишку. Сіли самі вижирати все накуплене, а потім ще підтягнулись якісь новоспечені знайомі (із журн.); * Образно. Уста мої заціпило морозом, А серце в мене вижерла гадюка (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. вижирати — Вижира́ти, -жира́ю, -жира́єш; ви́жерти, ви́жеру, -жереш, -жеруть; ви́жер, ви́жерла Правописний словник Голоскевича (1929 р.)