1. Словник української мови в 11 томах

визвольний

ВИЗВО́ЛЬНИЙ, а, е. Який ставить за мету визволення кого-, чого-небудь або визволяє когось, щось.

Населення Запорізької Січі, відки почався визвольний похід Богдана Хмельницького, складалося головним чином з українських козаків (Рильський, III, 1956, 16);

Стара Європа чує над собою Визвольних армій сурми бойові (Ю. Янов., V, 1959, 87);

На Захід ми йшли у визвольний похід! — На клич білорусів, на клич українців, Що скніли в неволі, що рвались на Схід… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 194).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. визвольний — визво́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. визвольний — Визвольницький; рятівний, рятівничий, вирятовчий. Словник синонімів Караванського
  3. визвольний — [виезвол'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. визвольний — -а, -е. Який ставить метою визволення кого-, чого-небудь або визволяє когось, щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. визвольний — ВИЗВО́ЛЬНИЙ, а, е. Який ставить за мету визволення кого-, чого-небудь або визволяє когось, щось. Населення Запорізької Січі, відки почався визвольний похід Богдана Хмельницького, складалося головним чином з українських козаків (М. Словник української мови у 20 томах
  6. визвольний — Визво́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)