1. Словник української мови в 11 томах

визивати

ВИЗИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ЗВАТИ, ву, веш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що виклика́ти.

— Дмитре, чому тебе в суд визивають? — Бо пан об мене руку побив (Укр.. присл.., 1955, 20);

Не в пир, бач, запрошав [Турн] напитись, А в поле визивав побитись (Котл., І, 1952, 183);

"Чорноморці" пройшли дуже добре, людей було сила, аплодисментів сила! Визивали Лисенка (Л. Укр., V, 1956, 28).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. визивати — визива́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. визивати — -аю, -аєш, недок., визвати, -ву, -веш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що викликати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. визивати — Кликати, покликати, викликувати, викликати, викликнути, повикликати, закликати, заклйкати, позакликати, накликати, накликати, понакликати, прикликати, поприкликати, укликати, повкликати Словник чужослів Павло Штепа
  4. визивати — ВИЗИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ЗВАТИ, ву, веш, док., кого, що, рідко. Те саме, що виклика́ти. – Дмитре, чому тебе в суд визивають? – Бо пан об мене руку побив (прислів'я); Еней тебе лиш визиває, А нас, латинців, не займає, Іди з троянцем потягайсь! (І. Словник української мови у 20 томах
  5. визивати — ВИКЛИКА́ТИ (пропонувати кому-небудь, просити когось прибути, з'явитися кудись), ВИКЛИ́КУВАТИ рідше, ВИЗИВА́ТИ розм., рідко; ВИПИ́СУВАТИ рідко (письмово). — Док.: ви́кликати, ви́требувати розм. ви́звати, ви́писати. Князь викликав майстрів з Варшави (І. Словник синонімів української мови
  6. визивати — Визива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. визвати, -зву, -веш, гл. Вызывать, вызвать. Словник української мови Грінченка