1. Словник української мови в 11 томах

визолочувати

ВИЗОЛО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЗОЛОТИТИ, очу, отиш, док., перех.

1. Вкривати позолотою.

Василь Опанасович забожився визолотити своїм коштом іконостас (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 287).

2. перен. Освітити жовтим сяйвом.

Коли Антон вийшов на берег, сонце ще не сходило, лише визолотило небосхил над дубцями соснового лісу (Вол., Озеро.., 1959, 141).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. визолочувати — визоло́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. визолочувати — -ую, -уєш, недок., визолотити, -очу, -отиш, док., перех. 1》 Вкривати позолотою. 2》 перен. Освітити жовтим сяйвом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. визолочувати — ВИЗОЛО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЗОЛОТИТИ, лочу, лотиш, док., що. 1. Укривати позолотою. Василь Опанасович забожився визолотити своїм коштом іконостас (О. Полторацький). 2. перен. Освічувати жовтим сяйвом. Словник української мови у 20 томах
  4. визолочувати — Визолочувати, -чую, -єш сов. в. визолотити, -чу, -тиш, гл. Позлащать, позолотить, вызолотить. Як би в мене була золота солома, я б вас, каже, визолотив. Ном. № 12765. Словник української мови Грінченка