викид

Значення в інших словниках

1. викид — ви́кид іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. викид — -у, ч. 1》 Дія за знач. викинути 7). 2》 Речовина, яка потрапила до атмосфери від джерела іонізуючих випромінювань, агресивних середовищ та ін. протягом відносно невеликого інтервалу часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. викид — ВИ́КИД, у, ч. Дія за знач. ви́кинути 7. Невже ранком 26 квітня ще не відомі були рівні радіації, що стрімко зростали внаслідок викиду палива з ЧАЕС? (Ю. Щербак); Комети є продуктами викидів із поверхні планетних тіл (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
4. викид — ви́кид: ◊ ви́киди совісти → совість Лексикон львівський: поважно і на жарт