1. Словник української мови в 11 томах

викишкати

ВИ́КИШКАТИ, аю, аєш, док., перех., розм.

1. Відігнати, прогнати птицю вигуками "киш-киш!".

Яка копаночка там славна — каченятка було й на став не хочуть: гиля-гиля, а їх з копаночки не викишкати… (Вовчок, VI, 1956, 298);

— Квочка ж більша горобця,.. а горобець — маленький, — доки його викишкаєш (Вишня, І, 1956, 317).

2. перен. Вигнати кого-небудь звідкись, примусити залишити щось.

Всім бажалось викишкати його [панотця], і тільки приключки чекали (Свидн., Люборацькі, 1955, 195);

Ті, що плутаються в картоплинні, не втечуть і так, а той, на горищі, міг сховатися. Спробуй потім його викишкати (Загреб., Європа 45, 1959, 224).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викишкати — ви́кишкати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. викишкати — -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Відігнати, прогнати птицю вигуками "киш-киш!". 2》 перен. Вигнати кого-небудь звідкись, примусити залишити щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викишкати — ВИ́КИШКАТИ див. вики́шкувати. Словник української мови у 20 томах
  4. викишкати — ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ, ПРОГО́НИТИ рідше, ВИПРОВОДЖА́ТИ розм., ВИКИДА́ТИ розм., НАГАНЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. викишкати — Ви́кишкати, -каю, -єш гл. Выгнать, прогнать (отъ киш!) Упросились злидні на три дні, та чорт їх і довіку викишкає. Ном. №1538. Словник української мови Грінченка