виключати

ВИКЛЮЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́КЛЮЧИТИ, чу, чиш, док., перех.

1. Усувати із складу чого-небудь, позбавлятися чогось.

Щодо щастя свого, задоволення, то, ведучи розмову про них, я виключив зі свого лексикону займенники: "я", "моє", "мені", а почав уживати "ми", "наше", "нам"… (Коцюб., III, 1956, 128);

Правильне поєднання механізованих і хімічних заходів боротьби з бур’янами.. дає змогу повністю виключити ручну працю при догляді за посівами кукурудзи (Ком. Укр., 4, 1959, 18);

// Виводити із складу якоїсь організації, колективу, позбавляти права вчитися в навчальному закладі.

Тепер губернатор напевне вижене з служби, а директор виключить Дорю [з гімназії] (Коцюб., II, 1955, 381);

[Оксана:] Виключити з партії Гайдая за розкол комітету, за зрив партійної дисципліни (Корн., І, 1955, 62);

Овсій Колода запропонував: — Чого з ними панькатись? Виключить з колгоспу і все тут (Кучер, Трудна любов, 1960, 95).

2. тільки недок. Робити неможливим що-небудь, не допускати наявності чогось за даних умов.

Поклад глини, який там надибано, по всім геологічним познакам виключає віск (Фр., VIII, 1952, 409);

Боротьба і суперництво капіталістичних держав не виключають і певної єдності між ними перед лицем наростаючих сил соціалізму і робітничого руху (Програма КПРС, 1961, 31).

3. Припиняти дію механізму; припиняти дію чого-небудь, роз’єднавши із загальною системою.

— Машина чекає, — сказав він, — я навіть наказав не виключати мотор (Смолич, Розм. з чит., 1953, 88).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виключати — виключа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виключати — (чвари) усувати; (зі школи) виганяти; (з громади) виводити, відлучати від; (зі списку) викреслювати; (думку) не припускати чого; (мотор) вимикати, вилучати, заглушати; ЖРҐ. забивати памороки; док. ВИКЛЮЧИТИ, ок. вичистити. Словник синонімів Караванського
  3. виключати — [виекл'учатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
  4. виключати — -аю, -аєш, недок., виключити, -чу, -чиш, док., перех. 1》 Усувати зі складу чого-небудь, позбавлятися чогось. || Виводити зі складу якоїсь організації, колективу, позбавляти права вчитися в навчальному закладі. 2》 тільки недок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. виключати — 1. вилучати, вилучити, повилучати, вимикати, вимкнути, повимикати 2. див. елімінувати, видаляти Словник чужослів Павло Штепа
  6. виключати — ВИКЛЮЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́КЛЮЧИТИ, чу, чиш, док. 1. кого, що. Усувати зі складу чого-небудь, позбавлятися чогось. Щодо щастя свого, задоволення, то, ведучи розмову про них, я виключив зі свого лексикону займенники “я”, “моє”, “мені”... Словник української мови у 20 томах
  7. виключати — ВИКРЕ́СЛЮВАТИ (закреслюючи, вилучати слово, рядок, уривок, прізвище тощо з тексту, зі списку та ін.), ВИКЛЮЧА́ТИ, ВИКИДА́ТИ, ВИПУСКА́ТИ, УСУВА́ТИ, ВИМА́ЗУВАТИ розм. рідко. — Док.: ви́креслити, ви́ключити, ви́кинути, ви́пустити, усу́нути, ви́мазати. Словник синонімів української мови