виколисувати
ВИКОЛИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КОЛИСАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. тільки недок. Раз у раз гойдати, колисати кого-, що-небудь.
Світла горять блідим полум’ям, а вітрець виколисує їх на всі боки (Черемш., Тв., 1960, 90).
2. Доглядати кого-небудь від його народження, виховувати пестячи.
Стара бабка вмерла, виколисавши троє внучат — хлопчика й дві дівчинки (Фр., VI, 1951, 237).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виколисувати — виколи́сувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- виколисувати — див. виколисати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виколисувати — ВИКОЛИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КОЛИСАТИ, аю, аєш, док., кого, що. 1. тільки недок. Раз у раз гойдати, колисати кого-, що-небудь. Світла горять блідим полум'ям, а вітрець виколисує їх на всі боки (Марко Черемшина). Словник української мови у 20 томах
- виколисувати — I. ВИХО́ВУВАТИ кого (виробляти в когось певні риси характеру, прищеплювати комусь певні знання тощо; навчати когось правил культурної поведінки), ВИРО́ЩУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ФОРМУВА́ТИ, ВИКОЛИ́СУВАТИ, ВИКОЛИ́ХУВАТИ, ЛІПИ́ТИ розм., ВИЛІ́ПЛЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови