1. Словник української мови в 11 томах

викопирсувати

ВИКОПИ́РСУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КОПИРСАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Копирсаючи, витягати, виймати що-небудь.

*Образно. Брудні руки викопирсали брудну справу. Йому кинули в обличчя звинувачення, побудоване на наклепі (Рибак, Час.., 1960, 818).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викопирсувати — викопи́рсувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. викопирсувати — див. викопирсати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викопирсувати — ВИКОПИ́РСУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КОПИРСАТИ, аю, аєш, док., що, розм. Копирсаючи, витягати, виймати що-небудь. Олексій викопирсав з кишені якусь медаль і ткнув її мені під ніс. – Потримайся за мій амулет, хлопче! (із журн.); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. викопирсувати — див. колоти Словник синонімів Вусика
  5. викопирсувати — ВИКОЛУ́ПУВАТИ (колупаючи, витягати, виймати що-небудь), ВИДЛУ́БУВАТИ, ВИКОПИ́РСУВАТИ розм. — Док.: ви́колупати, ви́длубати, ви́копирсати, ви́скіпати розм. Марина сиділа на ослінчику й виколупувала носком черевика з землі камінець (Ю. Смолич); Нервово видлубав (Василь) з пачки цигарку (Ю. Мушкетик). Словник синонімів української мови
  6. викопирсувати — Викопирсувати, -сую, -єш сов. в. викопирсати, -саю, -єш, гл. Выковыривать, выковырять. Уман. І. 120. Словник української мови Грінченка