1. Словник української мови в 11 томах

викопувати

ВИКО́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КОПАТИ, аю, аєш, док., перех.

1. Копаючи, робити заглибину, яму в землі і т. ін.

Не вгадаєш, Що каліка виробляє? — Криницю копає! Та й викопав (Шевч., II, 1953, 56);

Діти викопали двадцять шість ям для дерев (Коп., Вибр., 1953, 537).

2. Видобувати що-небудь закопане або те, що знаходиться в землі, під снігом і т. ін.

Ми зараз-таки й пішли викопувати ті гроші (Вовчок, I, 1955, 86);

Міцно б’ючи копитами, викопували вони [олені] з-під снігу мох (Трубл., І, 1955, 294);

— Глянь, Каюм. Всю картоплю викопав Гаркуша (Кучер, Чорноморці, 1956, 184);

// Копаючи, викидати на поверхню.

3. перен., розм. Докладаючи зусиль, знаходити, вишукувати кого-, що-небудь.

[Огнєв (сміється):] Саме прізвище чого варте! Стратегов! І де ти його викопав? (Корн., II, 1955, 40);

— Побіжу. Хочу ще деякі цифри викопати (Збан., Переджнив’я, 1955, 111).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викопувати — вико́пувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. викопувати — -ую, -уєш, недок., викопати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Копаючи, робити заглибину, яму в землі і т. ін. 2》 Видобувати що-небудь закопане або те, що знаходиться в землі, під снігом і т. ін. || Копаючи, викидати на поверхню. 3》 перен., розм. Докладаючи зусиль, знаходити, вишукувати кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викопувати — ВИКО́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КОПАТИ, аю, аєш, док. 1. що. Копаючи, робити заглибину, яму в землі і т. ін. Не вгадаєш, Що каліка виробляє? – Криницю копає! Та й викопав (Т. Шевченко); Діти викопали двадцять шість ям для дерев (О. Копиленко); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. викопувати — див. копати Словник синонімів Вусика
  5. викопувати — ВІДКО́ПУВАТИ (копаючи, звільняти, витягати когось або щось закопане, засипане), ВИКО́ПУВАТИ, ВІДРИВА́ТИ (перев. риючи). — Док.: відкопа́ти, ви́копати, відри́ти. Ридаючи, прибігла й жінка Семенова. Об землю билася, поки чоловіка відкопували (Г. Словник синонімів української мови
  6. викопувати — Вико́пувати, -ко́пую, -ко́пуєш; вико́пуй, вико́пуйте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. викопувати — Викопувати, -пую, -єш сов. в. викопати, -паю, -єш, гл. Вырывать, вырыть, выкапывать, выкопать. Глибокую яму викопали. Мет. 99. Ликом пастернаку не викопаєш. Ном. № 5254. Словник української мови Грінченка