1. Словник української мови в 11 томах

викрадатися

ВИКРАДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́КРАСТИСЯ, адуся, адешся, док.

1. Вибиратися, виходити звідкись непомітно, крадькома.

[Дранько:] Їй-богу, вже Горпина викрадається кудись! (Кроп., І, 1958, 189);

Тихо, щоб не грюкнути дверима, викрадаюся надвір (Кач., II, 1958, 80);

Одної ночі викрався [Аркадій] через вікно своєї спальні і чкурнув у темінь (Вільде, Сестри.., 1958, 45).

2. тільки недок. Пас. до викрада́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викрадатися — викрада́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. викрадатися — -аюся, -аєшся, недок., викрастися, -адуся, -адешся, док. 1》 Вибиратися, виходити звідкись непомітно, крадькома. 2》 тільки недок. Пас. до викрадати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викрадатися — ВИКРАДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́КРАСТИСЯ, адуся, адешся, док. 1. Вибиратися, виходити звідкись непомітно, крадькома. [Дранько:] Їй-богу, вже Горпина викрадається кудись! (М. Кропивницький); Тихо, щоб не грюкнути дверима, викрадаюся надвір (Я. Словник української мови у 20 томах
  4. викрадатися — ВИБИРА́ТИСЯ (з труднощами, переборюючи перешкоди, виходити чи виїжджати з тісного, небезпечного або незручного місця), ВИБИВА́ТИСЯ, ВИДОБУВА́ТИСЯ, ВИЛА́ЗИТИ, ВИКРАДА́ТИСЯ, ВИЛІЗА́ТИ, ДІСТАВА́ТИСЯ рідше; ВИРИВА́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови